Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.

Тому, головним завданням стало донести до учнів основний зміст чорних сторінок нашої історії 1932 – 1933 рр., які викликають глибоке співчуття до жертв трагедії, відразу до насильства.

Учні переглянули документальні кадри з життя голодуючих українців 30-х років «Німа правда. Свідчення, загублені в стерні». 

А також,  запалили свічечки пам’яті з надією щоб у душі залишився маленький вогник , як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!